Parafia Greckokatolicka pw. Podwyższenia Krzyża Świętego w Górowie Iławeckim

Нові норми Постів!!!

post2

Проповідь Патріарха

Ostatnio dodane

Archiwum

З ГУРОВА ІЛАВЕЦЬКОГО ДО ЖЕРНИЦІ

Udostepnij

nyjsПо парафіяльному празнику Воздвиження Чесного Хреста, в суботу 28 вересня,  я подався з групою парафіян, яких предки жили в Жерниці б. Балигороду, до цього села. Його насправді немає. Не знайдете в ньому ні одного жителя. Залишилась назва території на якій колись було розташоване гарне село Жерниця Вижня та Жерниця Нижня. І цю територію, в розмірі 770 гектарів у 2005р. придбав підприємець з Кросна Ян Слабік. Посеред  придбаних гектарів він побачив зруйновану греко-католицьку церкву Св. Василя Великого в горішньому кінці села та римо-католицьку капличку в долішньому кінці. Його поле, його власність. Та він рішив підняти з руїни ці два Божі Доми.

 

В неділю 29 вересня 2013р.Б. ми записали нову сторінку в історії села Жерниці, села якого немає. Є тільки ті дві святині. Коли я поглянув на це море людей, що прибули того дня до одного і другого Божого Дому, здавалось: не було виселення в 1945-46 в УРСР, не було Акції «Вісла» в 1947р. Та коли люди вийшли з церкви, не пішли додому. Бо тут хат немає! Вони не розійшлися а розїхалися. Так, бо ж кожен приїхав. Найближче мали Прахі з Загочев’я. Хоч о. мітрат Богдан Прах (ректор УКУ) зараз живе у Львові. Отець Богдан Вінницький, подвір’я по батьковій хаті не впізнав, приїхав з Торонта (Канада). О. Яків Карепін зростав в Сиракузах (США) – де баба йому нашіптувала про дороге її серцю село Жерницю – приїхав з Парижа. О. мітрат Богдан Галушка привіз жерничан з кошалінщини.... Всі присутні не прийшли, як це було колись в Жерниці а приїхали. А відтак розїхались. І село в якому не має хат, хлівів, стодол, не має людей а має два Божі Доми починає нове життя. Яким воно буде? Добродій в цьому плані має свої міркування. Чи вони здійснятся? Наш Дмитро Драбіщак радів як мала дитина, коли довідався про плани п. Слабіка. Шукав знімок, щоб як найбільш вірно він відреставрував його церкву. Ой, як радіє! Та не дане йому було бути учасником цього свята. Гадаю, з гори йому було краще видно. А його внук Андрій над всім мав смотрення!

А при чому тут я? Бо ж Жерниця з дитинства була в моєму житті. Вуйко звідки? З Жерниці. Сусіди в нашій Бєліци, з Жерниці. Тому коли на початку 80-х років я поїхав в наші гори, було не можливо не відвідати цього села. І я був тоді там! А що бачив? В церкві тримали мінеральні добрива. Дорогою годі було проїхати. Діяв ПГР. В 1990 р. владика послав мене на парафію до Устрік Долішніх. І знов Жерниця була на моїй дорозі. В Жерденці навідувався з колядою до моїх парафіян. І тепер, коли в цьому селі– послуговуючись людською рукою – Господь вчинив таке чудо, що обновив собі свій Дім, а в гурово-ілавецькій парафії вітає дух Жерниці за причиною вихідців цього села, чи ж можна було мені не взяти участі у воскресінні Божої слави в Жерниці? Я вдячний Богу за цю ласку. Він всемогучий!

о. Іван Лайкіш

Про свято в Жерниці можна послухати та подивитись: 

Program red. Anny Winnickiej (Radio Koszalin)

Relacja Radia Rzeszów

Film o cerkwi z Żernicy i czlowieku, który ją uratował

Fotorelacja z niedzieli 29 czerwca br. w Żernicy

Udostepnij

Dodaj komentarz

Dodaj komentarz jako gość

0
Komentarze | Dodaj swój
  • Brak komentarzy

cg

MPR

MPR BANER 300-dpi CMYK-druk

Linki

uhkc logo 
peremyszl logo 
wroclaw logo 
seminar logo  
ContentFileLogo UA 5